Австралійська вівчарка (Ауссі): особливості породи, переваги та недоліки, фото

Австралійська вівчарка (Ауссі)/Австралийская овчарка (Аусси)/Australian Shepherd, Aussie, Little Blue Dog

Австралійська вівчарка — це пастуший собака середнього розміру з шерстю середньої довжини та рухливою, спортивною статурою. Предки породи потрапили до США з Європи через Австралію, звідки й походить назва. Австралійські вівчарки — надзвичайно розумні, віддані та працьовиті собаки, які є чудовими компаньйонами для активних людей і сімей. Вони вправні в пастушій справі, собачому спорті та пошуково-рятувальних операціях, а також можуть бути терапевтичними або службовими собаками.

Австралійські вівчарки зазвичай мають бурхливий темперамент. Це енергійні та розумні собаки, яким необхідна як фізична активність, так і розумова стимуляція. Доброю новиною є те, що більшість австралійців мають характер, який добре піддається дресируванню, і вони щиро прагнуть догодити господарю.

Австралієць може стати чудовим компаньйоном для відповідної сім’ї. Ця порода, як правило, добре адаптується до різних типів активних домогосподарств, за умови, що їй забезпечено достатню фізичну активність і належне дресирування. Австралійські вівчарки також потребують регулярного догляду за шерстю та уваги до свого психоемоційного стану.

Порода собак Ауссі має відкритий та дуже доброзичливий характер, завдяки чому є ідеальним компаньйоном для людини. Неважливо, скільки вам років – цей вихованець буквально усвідомлює себе вашим найкращим другом. Якщо ви літня людина, і потребуєте супутника який би зміг полегшити повсякденний побут, порода Ауссі буде чудовим вибором.

Стандарт на зовнішній вигляд

Австралійська вівчарка — собака середнього розміру, гармонійно складена, з міцною, але не грубою статурою. Вона має рухливу, витривалу будову тіла, що дозволяє їй ефективно працювати протягом усього дня. Тривалість життя 13-15 років.

Зріст і вага:

• Кобелі: 51–58 см у холці, вага — 25–32 кг
• Суки: 46–53 см у холці, вага — 18–25 кг

Голова:
Пропорційна тілу, череп плоский або злегка заокруглений, морда середньої довжини, з добре вираженим переходом від чола до морди. Очі — мигдалеподібної форми, можуть бути блакитними, карими, бурштиновими або навіть різнокольоровими. Вираз — уважний, розумний і живий.

Вуха:
Трикутної форми, помірного розміру, посаджені високо, напівстоячі, із злегка спущеними кінчиками.

Тіло:
Груди глибокі, спина пряма та міцна. Круп злегка скошений. Хвіст може бути природно вкороченим або купейним (залежно від країни).

Шерсть:
Середньої довжини, пряма або злегка хвиляста, із підшерстям. Захищає від негоди, адаптована до різних кліматичних умов.

Окрас:
Допустимі різноманітні варіанти, включаючи:

• блю-мерль
• чорний
• рудий (red merle)
• червоний (red)

Усі з білими мітками та/або підпалом, які не повинні домінувати.

Харчування

Австралійську вівчарку зазвичай слід годувати двічі на день збалансованим, поживним кормом для собак. Кількість їжі залежить від розміру, рівня активності, віку та загального стану здоров’я тварини. Доросла австралійська вівчарка може споживати до п’яти чашок корму на день, розподілених на два прийоми.

Обговоріть харчові потреби вашого улюбленця з ветеринаром, щоб отримати індивідуальні рекомендації, та регулярно слідкуйте за його вагою. Обов’язково забезпечте постійний доступ до свіжої питної води, особливо в спекотну погоду або після інтенсивних фізичних навантажень.

Догляд

Австралієць має густу подвійну шерсть середньої довжини, яка линяє протягом усього року, тому регулярний догляд є важливою частиною утримання. Він допомагає видаляти пухку шерсть, запобігає сплутуванню та утворенню ковтунів. Рекомендується розчісувати собаку щонайменше один-два рази на тиждень, приділяючи увагу всім ділянкам тіла, зокрема за вухами, де шерсть має схильність до сплутування. Не забудьте також доглядати за хвостом, навіть якщо він природно короткий.

Австралійці зазвичай скидають густу зимову шерсть навесні, тож у цей період вам, ймовірно, доведеться розчісувати собаку частіше, щоб вчасно прибирати надлишок підшерстя.

Шерсть австралійської вівчарки доволі стійка до атмосферних впливів і зазвичай потребує лише періодичного купання. Крім того, важливо підтримувати чистоту вух, щоб запобігти інфекціям, регулярно чистити зуби та підстригати кігті — це допоможе зберегти здоров’я і комфорт лап.

Вправи

Важливо, щоб ваш австралієць регулярно займався фізичною активністю — навіть більше, ніж більшість інших собак. Ця розумна та енергійна порода швидко нудьгує, може відчувати розчарування, ставати деструктивною або надмірно збудженою, якщо не отримує достатньої розумової та фізичної стимуляції.

Австралійська вівчарка потребує щонайменше однієї-двох годин активної діяльності щодня, зокрема:

• біг;
• прогулянки;
• ігри в апорт або фрісбі;
• заняття собачими видами спорту, як-от аджиліті, флайбол або пастуші випробування;
• розвивальні заняття, включно з іграшками-пазлами або іграми на пошук запахів.

Обов’язково вигулюйте австралійську вівчарку на повідку, адже вона має сильний інстинкт переслідувати (тобто пасти) рухомі об’єкти — перехожих, велосипедистів, інших тварин і навіть автомобілі. Також австралійцям потрібна надійна суцільна огорожа у дворі — не електронна, яка часто не зупиняє їхнього бажання переслідувати здобич.

Австралійці мають високі вимоги до фізичних навантажень і потребують постійної розумової активності, тому вони не є найкращим вибором для людей, які не можуть приділяти собаці достатньо часу та уваги.

Навчання

Завдяки своєму високому інтелекту австралійські вівчарки зазвичай легко піддаються дресируванню та швидко навчаються. За умови належного й послідовного навчання вони демонструють високий рівень слухняності.

Навчання слід розпочинати з раннього віку, коли цуценята ще формують уявлення про світ, звикають до різних людей і середовищ. Саме в цей період варто привчити їх до базових команд, таких як «сидіти» та «залишайся». Правильна соціалізація дуже важлива, оскільки австралійці можуть бути стриманими з незнайомцями та, за відсутності досвіду, проявляти сором’язливість або оборонну поведінку.

Пам’ятайте:
Цих собак виводили для інтенсивної роботи. Більшість австралійців щасливіші, коли мають завдання, і навчання різним активностям може стати для них формою «роботи».

Залучення вашого австралійця до собачих видів спорту, терапевтичної практики, пастушої діяльності чи інших видів занять — це чудовий спосіб спрямувати його енергію в конструктивне русло та водночас поглибити ваш зв’язок.

Здоров’я

Австралійські вівчарки — загалом здорова порода, проте вони можуть бути схильні до деяких захворювань, зокрема:

• Проблеми з очима. В австралійців досить часто зустрічаються різні офтальмологічні порушення, серед яких: катаракта — помутніння кришталика ока, що призводить до зниження зору; прогресуюча дегенерація паличок і колбочок (PRCD) — форма атрофії сітківки, яка пошкоджує клітини, відповідальні за зір у темряві та при яскравому світлі; мультифокальна ретинопатія собак (CMR) — хвороба, що викликає локальні відшарування сітківки.
• Епілепсія. Є найпоширенішою причиною судом у представників цієї породи.
• Дисплазія кульшового та ліктьового суглобів. Ці стани пов’язані з аномальним розвитком відповідних суглобів, що призводить до болю, порушень рухливості й кульгавості.
• Сліпота та глухота. У собак з окрасом типу Double Merle часто виявляються серйозні дефекти зору й слуху, включно з повною сліпотою або глухотою.
• Рак. Австралійські вівчарки можуть мати генетичну схильність до таких типів онкологічних захворювань, як лімфома та гемангіосаркома.

Ауссі — енергійний інтелектуал з відданим серцем. Австралійська вівчарка може стати ідеальним компаньйоном для активних власників, які цінують розум, енергію й готовність до навчання. Ця порода чудово засвоює команди й трюки, із задоволенням виконує завдання та бере участь у спортивних дисциплінах.

Проте австралійці мають сильний інстинкт охоронця й можуть бути настороженими щодо незнайомців. Саме тому рання соціалізація — ключ до гармонійної поведінки. Також потрібно враховувати, що через вроджений пастуший інстинкт вони можуть намагатися «зібрати» дітей, обережно покусуючи їх за п’яти, що робить їх не найкращим вибором для кожної родини.

Переваги австралійських вівчарок:

• Ласкаві та віддані. Вони тісно прив’язуються до своєї родини та охоче спілкуються з нею.
• Легко піддаються дресируванню. Вони прагнуть догодити та швидко вчаться.
• Ідеальні для активного життя. Чудово справляються із завданнями, які вимагають витривалості, розумової роботи та фізичних зусиль.

 Недоліки австралійських вівчарок:

• Нестримна енергія. Без достатнього навантаження можуть ставати гіперактивними або деструктивними.
• Потребують щоденної розумової стимуляції. Інакше починають шукати «розваг» самостійно — не завжди безпечних.
• Схильні до настороженості. Без соціалізації можуть бути недовірливими до сторонніх людей.