Грейхаунд (Англійський хорт)/Greyhound
Це високий, стрункий собака з довгими м’язистими лапами, вузьким тілом, гладкою короткою шерстю та глибокими грудьми. Його легко впізнати за видовженою головою, довгою шиєю й витонченим силуетом.
Грейхаунд — найшвидший собака у світі: він здатен розвивати швидкість понад 70 км/год. Це типовий борзий, який полює переважно за допомогою зору та блискавичної реакції.
Попри свої розміри, грейхаунди часто чудово ладнають із дітьми. Вони дуже ніжні, прив’язуються до родини й не люблять залишатися на самот
Однак через потужний мисливський інстинкт ця порода може бути несумісною з котами або дрібними домашніми тваринами. На прогулянках собаку варто тримати на повідку — щоб не кинувся навздогін за птахом чи білкою.
Агресивність грейхаундам не властива — навпаки, вони доволі делікатні й чутливі. Краще за все почуваються в спокійній атмосфері, де до них ставляться м’яко й уважно.
Археологічні знахідки свідчать, що собаки, схожі на грейхаундів, існували вже 8 тисяч років тому на теренах Близького Сходу, що робить цю породу однією з найдавніших у світі. Давні єгиптяни особливо шанували цих хортів — їхні зображення прикрашали гробниці, а самі собаки нерідко були супутниками фараонів. Імовірно, грейхаунди належали також давнім римлянам і грекам. Уже в IX столітті порода поширилася по всій Європі, а в XVI столітті іспанські дослідники привезли її до Америки.
Протягом століть грейхаунди цінувалися за надзвичайну спритність і швидкість у полюванні. Їхня елегантна, зігнута у формі літери S постава викликала захоплення і в королів, і в художників. Цікаво, що саме грейхаунд — перша порода собак, згадана в англійській літературі. Він з’являється в багатьох п’єсах Вільяма Шекспіра. Серед англійської знаті грейхаунди теж були у великій пошані: їх тримав король Джеймс I, а також принц Альберт — чоловік королеви Вікторії. Його улюблений грейхаунд на ім’я Еос часто фігурує на офіційних портретах королівського двору.
Сучасні грейхаунди походять від собак, яких розводили в Англії у XVIII–XIX століттях. Американський кінологічний клуб офіційно визнав породу в 1885 році. Вже у 1920-х роках у США та Великій Британії почали проводити перегони грейхаундів — видовищний, хоча й суперечливий спорт.
Сьогодні ця порода рідко використовується для полювання. У багатьох країнах курсинг на живу дичину та гонки грейхаундів оголошено поза законом. Навіть легендарний Ватерлоо-кап — знакова подія для британських поціновувачів собак — був скасований після прийняття Закону про полювання у 2004 році, який визнав ці змагання жорстокими.
Попри це, грейхаунди переживають справжній ренесанс у США: унаслідок закриття треків у багатьох штатах дедалі більше собак рятують і прилаштовують у родини. Колишні спортсмени виявляються напрочуд лагідними й тихими домашніми улюбленцями.
Стандарт на зовнішній вигляд
Порода грейхаунд – це великі собаки з дуже витонченою статурою. У них дуже аеродинамічні обриси – вузька голова, невеликі вуха, які під час бігу щільно притиснуті, особлива посадка очей, що дає чудовий огляд на бігу – ідеальний інструмент для мисливця. Грудна клітка велика, глибока, кінцівки довгі, стрункі та мускулисті, кількість жиру мінімальна. Забарвлення різноманітне. Тривалість життя 10-14 років. Висота: 71-76 см. Вага: 27-40 кг.
Харчування
Дорослі самці грейхаундів потребують приблизно 2,5–4 склянки сухого корму на день, самки — 1,5–3 склянки. Їжу слід ділити на два прийоми: ця порода схильна до здуття й перекруту шлунка, тож важливо уникати переїдання або поспішного поїдання корму.
Після завершення кар’єри на перегонах грейхаунди зазвичай набирають близько 2–2,5 кг — це нормальне явище. Але потрібно уважно стежити, щоб вага не зростала понад цю межу. Якщо ваш улюбленець почав помітно набирати зайве, обов’язково порадьтеся з ветеринаром. Спеціаліст допоможе підібрати відповідний раціон, правильний графік годування, оптимальні порції та рівень фізичних навантажень.
Догляд за собакою
Грейхаунди потребують трохи іншого підходу, ніж типові великі собаки. Вони не створені для тривалих прогулянок або надмірних фізичних навантажень. Натомість віддають перевагу коротким, енергійним пробіжкам. Догляд за шерстю зовсім не складний: вона коротка, гладенька й не вимагає багато часу. Набагато більше зусиль потребує адаптація та дресирування — грейхаунди дуже чутливі, і їм потрібен делікатний підхід у новому середовищі.
Шерсть грейхаунда не потребує складного догляду. Випадає вона помірно або слабо, тож достатньо іноді пройтися по тілу м’якою щіткою або спеціальною рукавичкою.
Купати собаку можна лише за потреби. Важливо регулярно стригти кігті, щоб уникнути ковзання по гладких підлогах. Щотижня перевіряйте вуха — чи немає надлишку сірки або запалення. Також не забувайте про гігієну зубів: оптимально чистити їх 2–3 рази на тиждень, аби запобігти розвитку захворювань порожнини рота.
Вправи
Попри поширену думку, грейхаунди зовсім не гіперактивні. Хоча вони — природжені спринтери, більшість часу вдома ці собаки поводяться спокійно й навіть ліниво. Саме тому грейхаунди прекрасно почуваються і в квартирі. Їм потрібен помірний рівень фізичного навантаження — приблизно година активності на день, зокрема прогулянка тривалістю 30 хвилин, цілком достатня для підтримки тонусу.
Однак відпускати грейхаунда з повідка не можна — їхня хортяча натура змушує миттєво мчати за всім, що схоже на здобич. Найкраще мати обгороджену ділянку, де собака зможе безпечно набігатися.
Зверніть увагу: грейхаунди добре переносять спеку, але погано — холод. Через відсутність підшкірного жиру вони швидко мерзнуть узимку, тому під час прогулянок у холодну пору їм потрібен теплий светрик або комбінезон.
Навчання
Для грейхаундів надзвичайно важливими є правильне виховання та соціалізація. На щастя, більшість із них добре навчаються й здатні адаптуватися до нових умов. Водночас дрібні тварини — особливо коти — можуть викликати у них хижу реакцію, доки пес не зрозуміє, що це також частина родини.
Особливої уваги потребують собаки, врятовані з перегонів. Їхній досвід життя суттєво відрізняється від звичного для домашніх улюбленців. За межами бігової доріжки такі собаки зазвичай живуть у вольєрах і ніколи не бувають у типовому людському житлі. Хоча грейхаунд і може бути привчений до повідка, він, найімовірніше, вперше в житті побачить сходи, дзеркала, скляні двері або пральну машину. Це вимагає додаткового терпіння та ніжного, поступового навчання.
Така собака не потребує суворості — лише м’якості, підтримки та стабільності. Натомість ви отримаєте відданого, чуйного й дуже розумного компаньйона.
Здоров’я
Відповідальні заводчики дотримуються високих стандартів породи, встановлених кінологічними клубами, як-от Американський кінологічний клуб (AKC). Завдяки цьому ризик спадкових захворювань у таких собак значно нижчий. Однак навіть у грейхаундів можуть виникати певні генетичні або породні проблеми зі здоров’ям.
У цілому грейхаунди — доволі здорові пси, але варто знати про можливі захворювання:
- Гостре здуття шлунка (гастро-ділятаційний заворот) — небезпечний стан, при якому шлунок роздувається та може перекрутитися. Вимагає негайної ветеринарної допомоги.
- Полінейропатія — спадкове неврологічне порушення, що викликає нестійку ходу, швидку втомлюваність, атаксії, м’язову атрофію та проблеми з диханням.
- Відтермінована кровотеча після операції — у грейхаундів іноді виникає кровотеча через 36–48 годин після хірургічного втручання або травми.
- Дисплазія кульшового суглоба — спадкове захворювання, що призводить до кульгавості та артриту.
- Остеосаркома — агресивна форма раку кісток. Перший симптом — раптова кульгавість. Лікування зазвичай передбачає ампутацію та хіміотерапію.
- Гіпотиреоз — порушення роботи щитоподібної залози, що лікується медикаментозно.
- Чутливість до анестезії — грейхаунди метаболізують препарати повільніше за інших собак, тому стандартні дози можуть бути небезпечними.
- Чутливість до інсектицидів — ці собаки погано переносять засоби на основі піретринів, як-от деякі нашийники від бліх. Їм потрібні безпечні альтернативи.
Відомі своєю швидкістю та атлетизмом, грейхаунди є чудовими та відданими компаньйонами. Вони дружелюбні, ласкаві, чутливі та грайливі. Однак через високий інстинкт переслідування здобичі вони можуть не ладнати з іншими тваринами.
Переваги грейхаунда:
- Мало линяють, що робить догляд за шерстю легким.
- Не потребують багато фізичних навантажень. Ці собаки дуже добре почуваються при помірному рівні активності.
- Доброзичливі, ввічливі та ласкаві. Грейхаунди відомі своєю ніжністю і відданістю своїм власникам.
Недоліки грейхаунда:
- Не підходять для ролі сторожа. Грейхаунди не захищають територію, оскільки вони не агресивні.
- Високий інстинкт переслідування здобичі. Ці собаки можуть не ладити з іншими тваринами, особливо з котами.
- Чутливі до холоду. Завдяки тонкій шерсті та низькому вмісту жиру в тілі, вони можуть замерзати в холодну погоду і потребувати додаткового одягу, такого як светр.
Коментарі