Піометра – це гнійне запалення матки. На цю хворобу страждають тварини старше п’яти років, які не були стерилізовані. Основною причиною розвитку піометри є гормональні збої, які виникають на тлі перенесених статевих інфекцій і при використанні препаратів, що пригнічують статеву активність тварин та тічку. Також піометра буває наслідком невдалих, ускладнених пологів і наявністю мертвих плодів, що не народилися, в матці.
Симптоми захворювання
Основними симптомами піометри у кішки або собаки є збільшений в обсязі живіт, знижений або відсутній апетит і спрага. Симптоми можуть проявлятися повільно, а також дуже швидко наростати. У кішки або собаки підвищується температура тіла, вона багато п’є, у неї відкривається блювота на тлі інтоксикації. Гнійні виділення з піхви є основним симптомом піометри.
Залежно від перебігу захворювання запалення матки може бути відкритим чи закритим. При відкритій формі запалення відкрита шийка матки, звідки вільно витікають гній та кров. При закритій формі запалення шийка матки закрита, а гній накопичується усередині. Закрита піометра небезпечна тим, що гній накопичується в порожнині матки таких обсягів, що її стінки не витримують і рвуться. Гній виливається в черевну порожнину, що призводить до перитоніту та інших ускладнень. Хвороба може протікати в гострій, підгострій або хронічній формі.
За наявності хоча б кількох симптомів необхідно звертатися до ветеринару, який зробить ультразвукове дослідження та проведе ряд інших аналізів, щоб уточнити діагноз та призначити відповідне лікування.
Лікування
Сучасні ветеринарні лікарі використовують два методи для лікування піометрів: хірургічний та медикаментозний.
Хірургічний метод має на увазі видалення матки разом із яєчниками. Цей спосіб зводить до нуля виникнення рецидиву хвороби, хоч і позбавляє тварину потомства. Медикаментозний метод лікування запалення матки має на увазі видалення з неї гнійного вмісту, санацію та подальшу антибіотикотерапію. Медикаментозне лікування не завжди є ефективним через те, що високий ризик повторного запалення матки після найближчої тічки. Таке лікування призначають у разі, якщо ніщо не загрожує життю тварини та у разі, якщо необхідно зберегти репродуктивну функцію.
Коментарі