Тоса-іну (японський мастиф)

Тоса-іну (японський мастиф)/Тоса-ину (японский мастиф)/Tosa-Inu, Tosa-Ken, Japanese Mastiff

Тоса іну – порода собак, що має особливий статус не тільки у себе на батьківщині, а й у багатьох інших країнах. У Японії це єдина порода собак, яка й досі легально використовується у собачих боях. Їх поважають, і вважають чимось на зразок борців сумо у собачому світі, а тому є безліч зображень, які демонструють цих тварин саме у такій якості. На деяких із них собаки тоса іну навіть зображуються в одязі борців сумо.

Порода з’явилася в 19 столітті, приблизно в 70-80 роках, коли японські заводчики вирішили вдосконалити вже існуючу породу сікоку-іну (іну японською означає пес). Мета полягала в тому, щоб створити більшого, войовничого і сильного собаку, здатного брати участь у боях і домінувати в рингу.

Для цього вони схрестили сікокаїну (зараз їх також називають «кочі») з деякими європейськими породами. У програмі брали участь: староанглійський бульдог та англійський мастиф у 1972 та 1874 році відповідно, сенбернар та німецький пойнтер у 1876 році, у 1924 році – німецький дог та бультер’єр.

Як бачите, робота над новою породою велася протягом кількох десятків років і завершилася лише в 20х-30х роках 20 століття. Тобто логічно було б сказати, що порода з’явилася у першій половині 20 століття, але в Японії вважають інакше. Хоча, головний стрибок приросту популярності та чисельності тосаіну (зараз їх ще називають японський мастиф), стався між 1925 та 1933 роками – у 1933 у країні налічувалося до 5000 заводчиків (!) цієї породи.

На сьогоднішній день порода вважається рідкісною, небезпечною, а в багатьох країнах взагалі заборонена. Це стосується саме тієї популярності, про яку ми говорили вище – у деяких державах потрібен спеціальний судовий дозвіл на утримання такого собаки. І країн із цими обмеженнями чимало: Данія, Фіджі, Ісландія, Ірландія, Малайзія, Тобаго, Мальта, Нова Зеландія, Норвегія, Румунія, Сінгапур, Туніс, Великобританія, Німеччина, Трінідад, Австралія.

До речі, європейські та американські заводчики вирощують значно більших собак, ніж японці. Американська тоса іну може важити 85-95 кг, у той час як японські особини мають вагу близько 60, максимум 70 кг, і нижче в загривку.

Опис породи

Собаки тоса іну мають масивну статуру, відрізняються чудово розвиненою мускулатурою та потужністю. Шия масивна, з підгрудком, кінцівки довгі і м’язові, грудна клітка широка. Голова велика, вуха складені. Хвіст середньої довжини, звужується до кінця. Тривалість життя 10-12 років. Висота: 60 см. Вага: 37-90 кг.

Особистість

Порода собак тоса іну не зовсім звичайна у всіх відносинах, у тому числі й тому, що ці собаки поєднують у собі кілька абсолютно протилежних якостей. Наприклад, усередині своєї сім’ї, це дуже відкрите та доброзичливе створення. Складно знайти собаку, яка любила б свого господаря більше, була йому сильніше віддана і мала б більше любові.

А якщо доведеться вступити в бій із противником, тут все з точністю до навпаки – складно буде знайти більш безстрашну, безжальну та агресивну тварину. Тоса іну буквально знищує свого супротивника без найменшого ганьби свого собачого совісті, діючи виключно за закладеними генами – адже цих собак створили саме для того, щоб завдавати максимальної шкоди.

Ви повинні розуміти, що для тварини немає великої різниці, на кого нападати – на собаку чи на людину, а тому господар повинен докласти максимальних зусиль для того, щоб собака цей кордон розумів і відчував. Насправді, тоса іну не рекомендується для недосвідчених власників, і господаря вона обожнюватиме лише у випадку, якщо той знає, як треба вибудовувати правильні стосунки і бути у тварини «в авторитеті».
Дана порода має середній рівень енергії, але дуже любить прогулянки, природу, ліс, і взагалі заводити собаку таких розмірів краще, якщо у вас приватний будинок. Хоча він може жити і у квартирі. Тим більше, що порода тоса іну ідеально справляється з обов’язками сторожа – можете бути впевнені, якщо комусь і спаде на думку залізти до вас, то на своїх двох він навряд чи зможе піти.

Через величезну фізичну силу і схильність до бійок, цих собак потрібно вигулювати на повідку, а також мати з собою намордник (можливо, одягати його варто не скрізь, але він повинен бути у вас із собою про всяк випадок, або для походу в людне місце ). Незнайомців ця порода сприймає насторожено, але з урахуванням відносини господаря. Тобто, якщо вихованець бачить, що господар до цієї людини розташований, він також ставитиметься спокійно.

Дітей сприймає нормально, але наодинці з дитиною надовго собаку краще не залишати, особливо, якщо дитина молодша за п’ять років. У тому числі і тому, що тварина вагою 80 кг може з легкістю завдати вашому малюку пошкодження або штовхнути його, навіть без будь-якого злого наміру, просто випадково.

З іншими собаками можливі конфлікти, про це ніколи не варто забувати. Від господаря потрібна велика уважність на прогулянці в парку, якщо поряд є інші собаки, оскільки тоса іну ніколи не відступить і битиметься до останнього. Хоча і має холоднокровність і шляхетність.

Довго наодинці вони не люблять, від цього можуть гризти меблі і влаштовувати бардак. Якщо захочете відправитися з тоса-іну у відпустку в іншу країну – пам’ятайте, що багато де вони заборонені.

Навчання

Порода собак тоса іну потребує правильного виховання, ранньої соціалізації та постійної корекції поведінки, причому, не тільки до досягнення зрілого віку, а й часто після. Хоча меншою мірою. Ось кілька простих, але вкрай важливих правил, які допоможуть сформувати правильний характер та побудувати стосунки з господарем.

По-перше, як тільки щеня з’являється в будинку, він відразу повинен усвідомити, що на даній території лідер є, і цей лідер – ви. Тому в ліжко його пускати не можна, ні до свого, ні до дитячого. Незважаючи на жодні умовляння винятків бути не повинно. Далі – собака їсть після господаря, це закон, причому зі столу їжу давати теж не можна. Якщо собака завинила, він може почекати їжі довше звичайного – це нормально.

Дресирування має проходити послідовно, без нервів, з терпінням і похвалою, коли це потрібно, або навпаки – засудженням. Смачники в кишені вкрай вітаються, але повинні видаватися тільки при успішному виконанні завдання.

Догляд

Порода собак тоса іну відноситься до гладкошерстих, і практично не вимагає догляду – одноразового вичісування на тиждень буде достатньо. Вуха потрібно чистити 2-3 рази на тиждень, очі відкладення необхідно очищати щодня. Пазурі підрізають 3 рази на місяць, купати собаку слід мінімум 1 раз на тиждень.