Канарський дог (преса канаріо)

Канарський дог (преса канаріо)/Канарский дог (преса канарио)/Dogo Canario, Perro de Presa Canario, Canary Dog, Canary Mastiff

На канарських островах споконвіку живуть племена аборигенів – індіанців Гуанчі, які за кілька тисячоліть своєї історії, сформували певні звичаї, культуру та вірування. Невід’ємним елементом культури цих індіанців є собака – порода преса канаріо, яку сьогодні ми знаємо як канарський дог, чи канарський мастиф.

З першого погляду зрозуміло, що ці тварини ставляться до молосів, але залишається незрозумілим, як саме вони потрапили на острови, а також як давно це сталося. Однак, абсолютно точно відомо про роль цих тварин у житті індіанців.

Як видно з різних археологічних знахідок, собаки брали участь у різних релігійних обрядах, де їм було відведено певну роль. Крім того, нерідко тварину ховали разом з її власником, і існують розхожі думки, ніби канарський дог, за віруваннями індіанців, міг служити провідником у потойбіччя, і захищав господаря в цій потойбіччю.

Ще одна роль, яку виконували собаки, – це полювання. Завдяки своїм розмірам і силі, а також уродженій агресії та безстрашності, канарський дог здатний полювати на великого звіра, а тому він суттєво допомагав індіанцям у цій справі. Тобто, крім якихось надприродних властивостей, індіанці розглядали собак саме як робочу, універсальну породу, яка може за необхідності бути сторожем, допомагати на полюванні чи зіткненнях між племенами, і навіть тягнути невеликий візок.

Однак це ніяк не пояснює чому індіанці вживали своїх собак у їжу. А те, що саме так і відбувалося, це абсолютно точно. Після того, як острови були завойовані, життя індіанців та їхні собаки часто згадуються в офіційних документах. Перша така згадка відноситься до 1501 року. Європейські поселенці часто використовували канарський дог для того, щоб захищати стада худоби від нападу диких собак та інших хижаків.

Через особливості характеру, тривалий час існувала заборона володіння собаками цієї породи – на островах їх дозволялося мати лише мисливцям і фермерам. Їх також використовували в собачих боях – така кривава розвага була дуже популярною на островах аж до середини 20-го століття, коли після заборон і боротьби влади, підпільні бої все ж таки вдалося зупинити. Поступово собаки почали поширюватися в Європі та Америці, отримуючи офіційне визнання у різних кінологічних організаціях. Сьогодні порода канарський дог вважається рідкісною.

Опис породи

Канарський дог має великі розміри, масивну, міцну, мускулисту статуру. Кінцівки трохи коротші від середнього, з явно вираженою мускулатурою. Голова масивна та квадратної форми, покрита в’ялою шкірою, що надає їй зморшкуватого вигляду. Морда коротка, сильна та широка, з чорним носом. Очі середнього розміру, овальної форми та темно-коричневого кольору. Вуха середнього розміру, задерті у формі пелюстки троянди або можуть бути опущені (можуть бути куповані). Грудна клітка об’ємна, широка, коротка вовна. Хвіст середньої довжини. Забарвлення може бути коричневе, сіре і смугасте. Канарський дог може мати білі плями на шиї та грудях. Тривалість життя 8-12 років. Висота: 58 – 66 см.
Вага: 45 – 64 кг.

Особистість

Канарський дог – порода неоднозначна, яка може завдати серйозної шкоди тварині або людині, і, в той же час, може бути прекрасним другом і компаньйоном для свого господаря та його сім’ї. Ці собаки мають внутрішню агресію і можуть бути нещадні у бою. Є навіть кілька судових прецедентів, коли канарський дог, за потурання, а іноді й при потуранні господарів, завдав людям тяжких ушкоджень.

Причому є судові прецеденти, коли потерпілий помирав, а господар вирушав у в’язницю на довгі роки. Ми навели дані приклади не для того, щоб відмовити вас від покупки цього собаки, а для того, щоб ви розуміли всю відповідальність за розвиток особистості вашого вихованця. Після моменту покупки, тільки ви відповідаєте за те, яка вдача буде мати ваш собака. Наївно вважати, що якщо ви не займатиметеся вихованням, і ігноруватимете рекомендації собаківників і фахівців, так само як і наші, то все само собою буде ідеально.

По-перше, вам необхідно подбати про ранню соціалізацію вашого вихованця, щоб зробити характер якомога більш відкритим, гармонійним та гнучким. Люди, тварини, ситуації, нові звуки та запахи – все це йде на користь. Також, від вас буде потрібна постійна корекція поведінки, так би мовити, виховання на ходу. Крім того, не забувайте одягати намордник у людних місцях і по можливості використовувати повідець. У відносинах усередині сім’ї канарський дог вкрай рідко може виявляти негатив або, тим більше, агресію, зазвичай ці якості проявляються по відношенню до незнайомців або інших собак.

Якщо у вас є діти, пам’ятайте, що віч-на-віч із твариною їх надовго краще не залишати. Навіть якщо собака не бажає завдати шкоди дитині, тільки через свої розміри вона може випадково збити її з ніг. Канарський дог потребує щоденних фізичних навантажень, вправ, прогулянок. Його велике тіло досить швидко почне заростати жиром, якщо ви не підтримуватимете необхідний рівень фізичної активності.

Собака може іноді виявляти впертість, або бажати чинити по-своєму, але в цілому він добре розуміє господаря і при правильному вихованні поводиться слухняно. Інше питання, що при сильному хвилюванні чи гніві, одними лише командами та криками собаку буде складно зупинити, тому в такі моменти, якщо ви передбачите небезпеку, краще взяти тварину на повідець. Можуть виконувати сторожові функції, якщо потрібно буде захищати свою сім’ю та господаря – собака без вагань віддасть за них життя.

Навчання

Як ми вже говорили вище, в основному, виховання зводитиметься до щоденного формування правильної поведінки. Насправді, згодом собака просто навчитися поводитися як треба, не думайте, що порода канарський дог – це вічний головний біль. Це не так. Вихованця потрібно обов’язково навчити базовим командам, і домогтися беззаперечного їх виконання, за допомогою поступового збільшення факторів, що відволікають.

Під час процесу дресирування, вам потрібно зберігати терпіння, цілеспрямованість і послідовність, не потрібно по дрібницях виходити з себе, краще проявляти позитивний настрій, який передаватиметься собакі. Також, щоб дресирування не виглядало одноманітно, можете чергувати виконання команд з фізичними вправами.

Догляд

Порода канарський дог має коротку вовну, яка потребує вичісування 1 раз на тиждень, і цього буде достатньо. Пазурі зазвичай підрізають 3 рази на місяць, 3 рази на тиждень чистять вуха, і щодня очищають очі. Купають собаку щонайменше 1 раз тиждень.