Кавказька вівчарка/Кавказская овчарка/Caucasian Shepherd Dog, Armenian Khobun, Georgia Nagazi
Кавказька вівчарка – одна з найдавніших порід собак, що виникла та розвивалася на Кавказі, а також у степах південних областей СРСР. Кавказька вівчарка належить до нащадків молосоїдів – стародавнього типу собак, попередників багатьох сучасних порід зі схожою статурою.
Ці тварини формувалися природним чином, виживали в дуже складних умовах і йшли за багатьма кочовими племенами. Стародавні люди, звичайно ж, займалися своєрідною селекційною роботою, підбираючи найкращих, найслухняніших, розумних і сильних собак, однак такого поняття як програма розведення все ж таки не існувало.
Перша версія свідчить, що кавказька вівчарка жила ще в древньому Урарту-Араратському царстві, оскільки археологи розкопали статуї собак, напрочуд схожих на сучасних кавказьких вівчарок. Статуї відносяться до 7 століття н.е., а отже ці собаки вже тоді охороняли житла та стада стародавніх людей. За іншою версією, порода походить від тибетських догів.
Цілеспрямована робота почалася лише в сучасний час, у період СРСР. Приблизно в 1927-1928 році керівництво Радянської Армії ухвалило рішення про створення породи собак, на основі вже наявної кавказької вівчарки. За великим рахунком, великих змін не вносили, хоча проводився прискіпливий відбір і подальше схрещування кращих особин. Армії були потрібні собаки, які мають величезну силу, потужні щелепи, здатні витримувати службу в найскладніших кліматичних умовах і важкодоступних регіонах країни.
А таких регіонів, як ми з вами знаємо, у Радянському Союзі було чимало. Крім того, заводчики звертали увагу на нюх, слух, зір – у результаті ми маємо сучасну кавказьку вівчарку, яка вже стала легендою у всьому світі. Кавказька вівчарка на сьогоднішній день зареєстрована у всіх міжнародних кінологічних організаціях.
Опис породи
Кавказька вівчарка має потужну статуру, велику, важку кістку, велику кількість м’язової маси. Вага собаки може досягати 90 і більше кілограмів. Грудна клітка широка, глибока, кінцівки середньої довжини, мускулисті, сильні, великі лапи. Голова велика, морда квадратна, вуха зазвичай купіруються. Хвіст довший за середній, шаблеподібний, пухнастий. Вовна довга, густа, має підшерстя. Тривалість життя 10-11 років. Висота: 72-75 см. Вага: 60-90 кг.
Особистість
Собака породи кавказька вівчарка має твердий, цілеспрямований дуже рішучий характер. Ці тварини мають низку вроджених якостей, які можуть зіграти як позитивну, і негативну роль – тут багато залежить від власника. Залежно від того, як ви розвиватимете свого вихованця, ці якості можуть стати проблемою або ж принести користь.
Насамперед, йдеться про вроджену агресію, а також про агресію та безкомпромісність у поєдинку. Відсутність страху і войовничий характер роблять цих собак ідеальними бійцями та захисниками. Якщо господар вчасно починає займатися дресируванням, і собака використовує ці якості лише у критичних ситуаціях, чи за командою, це добре.
Якщо ж розвиток тварини пускають на самоплив, то зрештою може скластися ситуація, коли собака, ігноруючи вашу команду, кинеться навздогін і завдасть важких травм противнику. Цілком можливо, це може закінчитися смертю, враховуючи міць і розміри кавказької вівчарки. Добре, якщо це буде інший собака, але якщо це буде людина.
Кавказька вівчарка має внутрішню незалежність, і господареві потрібен певний час, щоб поставити себе в ролі лідера і досягти успіхів у вихованні. Ці собаки потребують ранньої соціалізації, їх необхідно ознайомити з іншими собаками та кішками у ранньому віці, а також з людьми, новими запахами та ситуаціями.
Дана порода дуже територіальна і чудово підходить для сторожових завдань. Вона може жити на вулиці цілий рік, не відчуваючи особливих незручностей. Правильно вихована кавказька вівчарка має величезну відданість своїй сім’ї, і ніколи не дасть члена сім’ї образити. Незнайомих людей ці собаки сприймають із недовірою, підозріло. Дітей зі своєї родини кавказька вівчарка сприймає нормально, але все ж таки враховуючи розміри та специфіку собаки, надто маленьких дітей краще наодинці з цими вихованцями не залишати.
Навчання
Порода кавказька вівчарка не рекомендується для власників-початківців. Те саме можна сказати про боязких чи нерішучих людей, оскільки від господаря вимагається жорсткість, строгість і контроль, особливо протягом перших 2 років життя. Навчання треба розпочинати якомога раніше, у віці 5-6 місяців.
Чим пізніше ви почнете дресирування, тим складніше вам буде, а у віці 2 років характер собаки змінити вже неможливо. Вам необхідно буде пригнічувати всі прояви необґрунтованої агресії, і навчити вашу собаку використовувати свою злість та міць лише у певних ситуаціях.
Необхідно, щоб тварина вважала господаря першою людиною у світі. Для цього від вас буде потрібна якість лідера і певна частка безстрашності, тому що контролювати настільки потужного пса іноді може бути страшно. Дресирувальники рекомендують навчати кавказьку вівчарку базовим командам, а також проходити з нею курс захисно-вартової служби у школах для дресирування собак.
Догляд
Собаки породи кавказька вівчарка мають довгу і густу шерсть із щільним підшерстком, що потребує вичісування двічі-тричі на тиждень. Врахуйте, що собака линяє і якщо ви хочете тримати її у квартирі, хоча цього краще не робити, будьте готові до незручностей.
Обов’язково очищайте очі та вуха від відкладень, і підрізайте пазурі тричі на місяць. Купують цих вихованців один раз на тиждень чи за потребою.
Коментарі