Лейкоз у кішок: симптоми та лікування

Вірусний лейкоз у кішок належить до захворювань, які тривалий час можуть не проявлятися, а при виявленні вже завдають суттєвої шкоди організму. Розповідаємо про ознаки лейкозу, симптоматику та лікування захворювання, а також про заходи профілактики, які можуть допомогти зберегти життя та здоров’я вашому улюбленцю.

Що таке вірусний лейкоз кішок і звідки він береться

Вірусний лейкоз (ВЛК, лат. Feline leukemia virus, FeLV), як видно з назви, має вірусну природу, тому поширюється лише при контактах між тваринами. Захворювання викликає РНК-вірус, що належить до ретровірусів, має онкогенну природу і уражає кістковий мозок. Це призводить до порушень в роботі імунної системи та поступового пригнічення функцій всіх органів тваринки.

Захворювання також відоме під назвами рак крові кішок, вірусна лейкемія, білокрів’я. Фахівці відносять його до групи імунодефіцитних станів. Важливо розуміти: кішка гине не безпосередньо від вірусу, а від вторинних хвороб і порушень, викликаних імунодефіцитом.

Вірус передається через укуси хворої особини або слизові оболонки під час оральних контактів (наприклад, вилизування). Також можливе зараження при спаровуванні та вертикальне зараження — від вагітної кішки до потомства внутрішньоутробно.

Варто зазначити, що хворіють не лише безпритульні чи вуличні тварини. Часто до ветеринарних клінік звертаються власники породистих, дорогих кішок, які могли отримати вірус ще у розпліднику під час вирощування.

Інформація про ВЛК

Існує чотири основні підгрупи ретровірусів, що викликають вірусну лейкемію кішок:

• FeLV-A – головна форма, з якої розвинулися три інші мутативні варіанти. Призводить до глобального зниження імунітету тварини. Виявляється у кожної інфікованої тварини.
  
• FeLV-B – зустрічається приблизно у половині випадків. Характеризується утворенням і швидким ростом пухлин.
  
• FeLV-C – викликає анемію через порушення продукції нових еритроцитів у кістковому мозку. Діагностується менш ніж у 1% хворих.
  
• FeLV-T – уражає імунні клітини, пригнічуючи природний захист і саморегуляцію організму.

Потрапивши в організм тварини, вірус спершу розвивається у лімфатичній системі, а потім через кров досягає мозку. Атипові клітини порушують роботу кісткового мозку, змушуючи його виробляти вже змінені кров’яні тільця. Це поступово призводить до дисфункції всіх органів і систем тварини.

Причини та порядок зараження

Зараження кішки лейкозом

Як ми вже сказали, вірус передається контактно і міститься буквально у всіх фізіологічних рідинах організму — від слини до сечі та грудного молока кішок. Незважаючи на високу активність, поза організмом вірус живе не більше двох діб, а отже, за дотримання норм утримання та правил дезінфекції приміщень ризики поширення лейкозу у кішок можна знизити. Як правило, заражаються кошенята від матері, а також тварини один від одного, якщо вони утримуються в одному приміщенні. Зараження відбувається через загальні миски, лотки, лежанки, соціальні контакти.

Ось основні шляхи зараження:

• через слину — вилизування тварин одна одну або укус;
  
• статевий — при спарюванні самців та самок;
  
• трансплацентарний — від матері до плодів;
  
• гемоконтактний — через кров при операціях або вакцинуванні з порушенням норм.
  

Симптоми білокрів’я

Складність у тому, що тварина досить довго може почуватися добре. А також у тому, що на початкових стадіях симптоматика може бути схожа на інші захворювання.

Підозри на вірусний котячий лейкоз виникають, якщо:

• тварина стає млявою, сонливою, апатичною, не грає з іграшками за віком, не виявляє інтересу до одноплемінників, більшу частину часу проводить у півсні;
  
• у улюбленця спостерігаються постійні витікання з носа та очей, рясно виділяється вушна сірка, шерсть виглядає неохайною, бурульками;
  
• погано пахне з рота, з’являється стоматит, гінгівіт, хитаються зуби;
  
• у особин жіночої статі є проблеми з виношуванням — резорбція (саморозкладання в утробі матки) плодів, викидні, деяка частина плодів народжується мертвими чи нежиттєздатними.
  

Крім цього, на вірусну лейкемію можуть вказувати часті діареї, негативна реакція на щеплення, коли тварина захворює на те, від чого щеплено, збільшення лімфовузлів, ненормально мала вага.

Види лейкозу

Залежно від того, наскільки сильний імунітет тварини, перебіг захворювання може бути різним. За характером перебігу виділяють три основні види вірусу лейкозу у сімейства котячих:

1. Латентний. Діагностується у тварин із високим імунним статусом. Аналізи свідчать про наявність вірусу в організмі, але клінічних проявів немає. При цьому тварина небезпечна для інших і при несприятливому збігу обставин може захворіти сама.
   
2. Транзиторний. Відзначається активним перебігом із досить швидким придушенням вірусу силами організму. Кішка хворіє, але без виражених симптомів, у «прихованій» формі. У неї залишається довічний імунітет до захворювання, для оточуючих вона небезпеку не становить.
   
3. Персистентний. Тварина тяжко хворіє сама і заражає всіх довкола. Розвивається за класичною схемою з ураженням кісткового мозку у особин із низьким імунітетом — кошенят, хворих чи вагітних кішок. Необхідні термінові заходи, інакше тварина гине.

Крім того, лейкоз у персистентній формі може бути грудним, черевним або багатоосередковим. При першому типі уражаються легені — кішка може загинути від ядухи. При другому — страждають органи шлунково-кишкового тракту, порушуються процеси травлення та робота видільної системи. Багатовогнищевий лейкоз задіює відразу кілька органів і відрізняється найважчими наслідками.

Способи діагностики білокрів’я у кішки

В умовах клініки у тваринки беруть кров на аналіз, дослідження проводиться одним із таких способів:

• ПЛР – визначає РНК та ДНК вірусу в периферичній крові.
  
• ІФА – показує наявність антитіл.
  
• ЗАК – дозволяє припустити діагноз на основі лейкоцитарної формули.
  

При цьому ПЛР неінформативний, якщо у кішки транзиторний вид лейкозу. Загальний аналіз крові, навпаки, показує вже виражені зміни, характерні для останньої стадії білокрів’я, і дає достовірний результат на будь-якій стадії, дозволяючи класифікувати лейкоз за характером антитіл.

У домашніх умовах можна зробити експрес-тест. Тестування проводиться за допомогою тест-смужки та дозволяє визначити будь-який тип ретровірусу за кілька хвилин. Ветмобіль оснащений необхідним обладнанням для обстеження тварини вдома та швидкої постановки діагнозу.

Як протікає хвороба

Вірусна лейкемія може розвиватися до 4 місяців. Протягом цього часу улюбленець може не виявляти ознак захворювання взагалі. Однак якщо імунітет ослаб, залежно від стадії з’являються такі симптоми:

• Витікання з носа та очей, невелике підвищення температури, млявість, підвищене слиновиділення.
  
• Характерно, що періоди захворювання змінюються нормалізацією стану, тому господарі часто приймають ці симптоми за алергію чи застуду. Важливо пам’ятати: кішки не хворіють на застуду в людському розумінні. Це може бути ринотрахеїт, який також потребує уваги лікаря – обов’язково викличте ветеринара.
  
• Перша стадія з поверхневою клінічною картиною може тривати до 1 року.
  

Якщо лікування відсутнє, лейкоз переходить у другу стадію. Залежно від локалізації – грудна клітка або очеревина – у тварини можуть спостерігатися:

• Задишка, пронос, блювання, затримка випорожнень, утруднене сечовипускання.
  
• Важливий симптом – ненормально блідий колір слизових оболонок та язика.
  
• Псується шерсть: зникає блиск, остівий волос випадає, підшерстя звалюється, з’являється лупа.
  

Третя стадія – стан різко погіршується, прогноз несприятливий. Погіршення може бути раптовим. Помилково думати, що якщо ви бачите тварину щодня, то не пропустите симптоми. Ще вчора могли бути лише «слізки» чи одноразова діарея, а сьогодні улюбленець вже лежить – усе залежить від імунітету.

Лікування

Сам вірус вилікувати неможливо – він залишається з кішкою назавжди. Лікуються лише симптоми. Своєчасна терапія може бути досить успішною і подарує улюбленцю багато щасливих років.

Успішне лікування можливе навіть у тварин зі змінами в крові та пухлинами. Використовуються переливання, введення імуномодуляторів, оперативне лікування – все це дає позитивний ефект.

Ускладнення захворювання

Залежно від поширеності патологічних клітин можуть спостерігатися такі ускладнення навіть при успішному лікуванні:

• порушення координації, судоми;
  
• проблеми з сечовипусканням, «страх горщика»;
  
• порушення у харчовій поведінці, проблеми із травленням;
  
• кульгавість;
  
• зниження маси тіла;
  
• новоутворення.
  

Профілактика лейкозу у кішок

Зробити щеплення — дієвий спосіб захисту від вірусної лейкемії, що добре зарекомендував себе. Кошенят щеплять з 8 тижнів, дорослих тварин — щорічно (Феловакс, Мультифел). Перехворілих тварин прищеплюють інактивованою вакциною.

Крім цього, до заходів профілактики належить дотримання правил утримання тварин:

• забезпечення якісним харчуванням із достатньою кількістю білка;
  
• гігієна місць перебування, регулярний клінінг та дезінфекція;
  
• ізоляція хворих тварин.
  

Рекомендації лікаря

При підозрі на вірусну лейкемію у кішки необхідно відразу ж ізолювати тварину, і, якщо в будинку є інші улюбленці, — прибрати із загального вжитку речі та предмети, до яких мав доступ заражений.

Захворілу тваринку треба показати ветеринару, а далі ретельно виконувати рекомендації, зокрема забезпечити імунну підтримку організму через харчування, вітаміни, медикаментозне лікування.

Людина чи собака заразитися лейкозом від котячих не можуть.

Висновок

Близько 90% кішок, у яких діагностовано термінальну стадію лейкозу, гинуть. Захистити улюбленця можна, регулярно відвідуючи ветеринара не рідше одного разу на рік, дотримуючись графіку щеплень і підтримуючи його здоров’я виключенням контакту з бездомними тваринами та обробкою від паразитів у тому числі.

Якщо ви помітили будь-які ознаки нездоров’я — телефонуйте лікарю: лейкемію у кота можна попередити та зупинити.