Вестибулярна система — це складна мережа сенсорів у внутрішньому вусі та мозку, яка допомагає тварині зберігати рівновагу і, таким чином, залишатися у вертикальному положенні під час ходьби, стояння або сидіння. У більшості тварин є вестибулярна система, включаючи людей. Ця делікатна система може порушуватися під впливом різних чинників, що призводить до труднощів з координацією.
Вестибулярне захворювання, як правило, раптово вражає собак і супроводжується дуже помітними симптомами. У тварини може кружляти голова, вона може падати на бік. Голова й очі можуть бути в незвичному положенні. У собаки також може виникати блювання. Ці ознаки відповідають вестибулярній дисфункції, яка часто минає самостійно, залежно від причини.
Що таке вестибулярне захворювання?
Вестибулярне захворювання виникає, коли є проблема з вестибулярною системою. Вестибулярна система — частина нервової системи, яка контролює рівновагу та рух очей. Вона включає внутрішнє вухо, стовбур мозку, частину мозку, що зветься вестибуло-мозочком, і черепний нерв у цій ділянці, званий вестибулокохлеарним нервом.
Вестибулярна система дозволяє тваринам (включаючи людей) зберігати рівновагу і орієнтуватися відповідно до положення голови. Вона також дозволяє очам стежити за рухом, не викликаючи запаморочення.
Якщо одна або кілька з цих ділянок будуть порушені, у тварини з’являться ознаки вертиго — відчуття, ніби кімната обертається — що вважається ознакою вестибулярної дисфункції. Ви також можете почути, що це порушення називають «вестибулярним синдромом старих собак», адже воно найчастіше трапляється у літніх улюбленців, хоча іноді виникає і в молодих.
Симптоми вестибулярного захворювання у собак
Більшість собак із вестибулярною дисфункцією спочатку здаються незграбними й дезорієнтованими. Це трапляється через запаморочення, спричинене проблемою у вестибулярній системі. Часто симптоми виникають дуже раптово. Вестибулярне захворювання іноді помилково приймають за інсульт, хоча це не є типовою причиною.
Поширені симптоми:
- Запаморочення
- Нездатність або небажання стояти чи ходити
- Падіння на один бік
- Нахил голови (зазвичай лише в один бік)
- Ністагм (швидкі мимовільні рухи очей)
- Нудота і/або блювання
- Опущення частини морди або параліч
- Втрата апетиту
- Стійка з широко розставленими лапами
Зазвичай собака з вестибулярним захворюванням відчуває сильне запаморочення. Це проявляється хитанням, ходінням по колу, втратою здатності йти прямо. Тварина може не хотіти вставати або, спробувавши йти, падати. Часто спостерігається нахил голови, і під час ходьби собака дрейфує в той бік, куди нахилена голова. Запаморочення може спричинити блювання. Ви також можете помітити, що очі швидко рухаються вперед-назад або вгору-вниз — це ністагм.
Причини вестибулярних захворювань
Вестибулярна дисфункція виникає при ураженні вестибулярної системи. Проблема може бути у внутрішньому вусі, мозку або в обох структурах.
Можливі причини:
- Інфекція внутрішнього/середнього вуха (запалення шкодить сенсорним клітинам)
- Пухлина або кіста, що тисне на нерв чи інші важливі ділянки
- Травма головного мозку і/або внутрішнього вуха
- Гіпотиреоз (поширене захворювання, але рідкісна причина вестибулярної дисфункції)
- Інсульт або судинна катастрофа (рідко)
- Ідіопатичний вестибулярний синдром (невідома причина)
Діагностика вестибулярних захворювань у собак
Ветеринар проведе повне фізичне обстеження тварини та, ймовірно, візьме зразки крові та сечі для аналізу загального стану здоров’я. Можуть бути призначені рентгенограми голови для виявлення новоутворень або структурних аномалій. Ваш опис симптомів також дуже важливий.
Якщо всі тести в нормі, особливо у літньої тварини, діагноз може бути — ідіопатичний вестибулярний синдром, що є найпоширенішою формою цього розладу.
Догляд
Методи лікування залежать від причини.
При ідіопатичному вестибулярному синдромі застосовують підтримувальну терапію до зникнення симптомів. Більшість тварин відновлюються протягом кількох днів, хоча повне одужання може тривати місяцями. У декого нахил голови зберігається. Призначають препарати від запаморочення (наприклад, меклізин) і нудоти. Лікування інсульту чи судинної катастрофи подібне.
При травмах — підтримувальна терапія, іноді хірургічне втручання. У важких випадках — госпіталізація.
При гіпотиреозі призначається гормональна терапія, спочатку з підтримкою, доки препарати не почнуть діяти.
Якщо причина — інфекція вуха, лікування включає місцеві засоби та/або пероральні антибіотики або протигрибкові препарати. Можливо, знадобиться чистка вух під наркозом.
Пухлини та кісти діагностують за допомогою КТ або МРТ. Іноді можливе хірургічне видалення. Якщо це рак — можуть призначити хіміотерапію або опромінення.
Прогноз
Прогноз при ідіопатичному синдромі сприятливий — повне відновлення можливе за кілька днів або місяців. Прогноз при інших причинах залежить від лікування: гіпотиреоз і вушні інфекції добре піддаються терапії, тоді як інсульти, пухлини або тяжкі травми мають гірші прогнози.
Профілактика
Нажаль, надійного способу уникнути вестибулярних проблем у собак не існує. Якщо у тварини схильність до вушних інфекцій — регулярне очищення вух засобами, рекомендованими ветеринаром, може допомогти. Щорічні або дворічні огляди та лабораторні аналізи дозволяють виявити порушення до розвитку важких симптомів.
Якщо ви помітили ознаки вестибулярного захворювання у вашої тваринки — не зволікайте! Якнайшвидше зверніться до ветеринара. Чим раніше буде встановлена причина, тим швидше улюбленець отримає необхідне лікування.
Коментарі