Онкологічні захворювання у собак

Онкологія — це захворювання, що виникає через мутації клітин організму. Аномалія змушує клітини безконтрольно ділитися, що призводить до їхньої деформації.

У собак буває генетична схильність до раку. У ветеринарії виділяються й інші причини виникнення та розвитку цього тяжкого захворювання. Основи лікування – оперативне хірургічне втручання, а також проведення хіміотерапії та подальша профілактика повторних нападів хвороби.

При лікуванні раку велике значення має час діагностики. Так, якщо онкологія у собак виявлена на першій стадії, то є високі шанси повного одужання. Для власників тварин важливо звертати увагу на стан чотирилапих підопічних. Серед поширених симптомів — втрата апетиту, активне випадання шерсті, проблеми зі стільцем та сечовипусканням, поява кров’янистих виділень, кульгавість тощо.

Що може спричинити виникнення онкологічного захворювання у собаки

Найчастіше рак виникає у літніх тварин. Це пояснюється тим, що в старілому організмі ослаблені механізми виявлення і боротьби з клітинами, що мутували. У ветеринарії вважається, що схильність до раку передається у спадок. Однак не у всіх особин цей механізм «спрацьовує».

Серед порід собак, найбільш схильних до онкології, знаходяться доги, боксери, золотисті ретрівери, сенбернари, бостон-тер’єри.

До поширених причин виникнення онкологічних захворювань у собак належать:

• Вплив несприятливого довкілля із підвищеним рівнем канцерогенів.
• Накопичувальний ефект впливу ультрафіолетового випромінювання.
• Ослабленість імунітету через часті вірусні захворювання.
• Негативний вплив на клітини гіпоксії, тобто тривалої нестачі кисню.
• Гормональний збій, що впливає на залози, статеві органи та секретуючі гормони.

Іншими словами, в зоні ризику виявляються хворі собаки, особи, які незбалансовано харчуються, тварини з хронічними захворюваннями або ожирінням.

Форми онкологічних захворювань у собак

Клітини, що мутували, можуть викликати розвиток доброякісних і злоякісних утворень. Перший вид не становить загрози організму. Такі пухлини ростуть повільно, вони не дають метастази до інших органів.

Термін “рак” відноситься до злоякісних пухлин. Це агресивні новоутворення, для яких характерне швидке зростання та метастазування з ураженням прилеглих тканин. Злоякісні пухлини легко віддають свої клітини. Це призводить до того, що струмом крові змінені клітини потрапляють в інші органи, заражаючи їх і ускладнюючи лікування.

Форма раку залежить від типу клітини, що мутувала. За певних обставин онкологія може вразити будь-який орган організму. У собак виділяють такі форми захворювання:

1. рак шкіри;
2. рак крові;
3. рак кісток;
4. рак легень;
5. рак печінки;
6. рак кишечника;
7. рак шлунка;
8. рак сечового міхура;
9. рак простати;
10. рак молочних залоз;
11. рак матки.

Деякі з перерахованих різновидів захворювання швидко діагностуються на початкових стадіях. Інші мають симптоматику, подібну до інших хвороб, або не проявляють себе аж до останніх стадій розвитку.

Які симптоми вказують на рак

Ознаки онкологічного захворювання у собаки можуть різнитися. Вони залежать від того, який орган уражений. Якщо рак вражає м’язи та слизову, то у собаки можуть промацуватися ущільнення.

У міру прогресування раку у собак можуть спостерігатися задишка, черевна водянка (асцит), больовий синдром. Поширеним симптомом є пожовтіння шкіри та слизової оболонки. При розвитку онкологічного захворювання тварину може рвати жовчю.

Симптоми, що вказують на різні види онкологічного захворювання

• Рак кісток – один із найлегших для діагностування різновидів онкології. При раку кістки у собаки яскраво виражені болючі симптоми при ходьбі, тварина починає кульгати. Кістка в зоні ураження стає асиметричною.
• Рак шкіри – перші ознаки: поява на шкірі ущільнень невеликого розміру. З розвитком хвороби на місці ущільнень з’являються виразки, що не піддаються звичайному лікуванню мазями, присипками і кремами. Загальний стан тварини не змінюється аж до останньої стадії раку, коли метастази вражають внутрішні органи.
• Рак крові – складний вид захворювання, оскільки вражає весь організм. До основних симптомів відносяться загальне нездужання, слабкість та анемія. Можуть збільшуватись лімфатичні вузли.
• Рак шлунка та кишечника – перші ознаки: діарея та блювання. У міру розвитку онкологічного захворювання напади частішають, собака втрачає вагу, у тварини збільшуються лімфовузли.
• Рак легенів – на першій стадії це захворювання легко переплутати із бронхітом. Симптоми: млявість, швидка стомлюваність, задишка, кашель. У міру розвитку раку при кашлі виділяється кров, у грудній клітці накопичується рідина, собака важко дихає і відчуває біль.
• Рак сечового міхура – на початкових стадіях у собаки спостерігається утруднене сечовипускання, потім з’являються болючі симптоми. У міру розвитку хвороби в сечі можна спостерігати кров.
• Рак простати – симптоматична картина ідентична онкологічному захворюванню сечового міхура. Також може розвиватись затримка урини.
• Рак матки – до пізніх стадій може протікати безсимптомно. У собак можливе порушення циклу тічки, нетипові виділення з піхви через запальні процеси в матці.
• Рак молочних залоз – до найпоширеніших симптомів належить поява ущільнень у молочних залозах. На більш пізніх стадіях ущільнення, що розрослися, переходять у виразки з гноєм і кров’ю.

Стадії онкологічного захворювання собак

Класифікація стадій раку єдина для людей і тварин. Хвороба починається з первинної освіти, яка лише набирає пухлинну масу. На першій стадії онкології злоякісна пухлина ще не дає метастази. За вчасно призначеного та коректного лікування є високі шанси на повне лікування.

Друга стадія характеризується активним зростанням злоякісної пухлини. Розташовані поруч із осередком захворювання лімфатичні вузли піддаються метастазування. Прогнози щодо одужання погіршуються.

На третій стадії лімфовузли уражаються повністю, але метастази поки не перекидаються на інші органи. Якщо лікування починається в цей період, то повне позбавлення тварини від раку неможливе. Прогнози щодо самопочуття собаки ветеринари дають обережні.

Четверта стадія називається “термінальною”. За неї злоякісна пухлина повністю вражає той орган, у якому почалися ракові процеси. Метастазами торкнулися інші органи. Лікувати рак на цій стадії неможливо. Ветеринари лише дають прогнози на тривалість життя улюбленця.

Як проводиться діагностика раку

Обстеження тварини починається з первинного огляду. Ветеринар оцінює фізіологічні параметри собаки, вивчає шкірні покриви та слизову оболонку, проводить пальпацію внутрішніх органів. Такого огляду, як правило, достатньо для того, щоб виявити пухлину, а також побачити ознаки раку шкіри, кістки, простати, матки та молочних залоз.

Якщо первинний огляд виявив тривожні ознаки, наступним етапом стає комплексне обстеження організму, зване також скринінгом. Обов’язково проводяться аналізи крові. Вони допомагають оцінити роботу внутрішніх органів.

Також подібні аналізи демонструють кількісні показники червоних і білих клітин ветеринару, що важливо при діагностиці раку крові.

В рамках скринінгу проводяться ультразвукові дослідження черевної порожнини собаки.

МРТ та КТ-дослідження призначаються для діагностики онкології в лімфовузлах, головному та спинному мозку. Також такі дослідження проводяться у випадках, коли злоякісна пухлина має мінімальні розміри.

Завдяки УЗД можна виявити рак шлунка та кишечника, печінки, сечового міхура, матки, простати. Для виявлення вогнищевих уражень у легенях проводиться рентген грудної клітки.

Якщо в ході скринінгу виявлена пухлина, то наступним кроком стає визначення виду скупчення клітин, що мутували. Для отримання інформації про пухлини м’яких тканин у ветеринарії застосовуються такі методи, як:

• трепанобіопсія;
• хірургічна (відкрита) біопсія;
• ТАПБ (товстоголкова біопсія);
• АДБ (аспіраційна діагностична біопсія).

Зазначені дослідження дозволяють отримувати за допомогою спеціальних інструментів матеріал, який досліджується потім під мікроскопом. За підсумками досліджень визначається тип раку.

Про лікування онкологічних захворювань у собак

Діагноз «рак» не є автоматичним вироком для улюбленця. Ситуації бувають різні. Зокрема, більшість видів онкологічних захворювань успішно лікуються за своєчасного звернення до ветеринара.

При лікуванні собак найчастіше застосовується принцип мультимодальності. Іншими словами, тварина спочатку оперується для вилучення пухлини та видалення великих метастаз. Потім собаці призначається комплекс хіміотерапії, адаптований до виду та стадії онкозахворювання. Таке «доповнення» необхідне для знищення ракових клітин, що залишилися в організмі, і дрібних метастаз.

Яскравий приклад – комбіноване лікування раку кістки. При подібному типі онкології собаці ампутують уражену кінцівку, щелепу або хвіст.

Слід розуміти, що хірургічне втручання не завжди використовується. Так, операція допустима при раку шкіри, шлунка, кишечника, печінки, сечового міхура, молочних залоз та матки. А ось, наприклад, рак крові потребує лікування лише у вигляді протоколів хіміотерапії.

Неоднозначний порядок лікування – при раку легень та простати. Справа в тому, що пухлини в цих органах розростаються дуже швидко і операція не завжди можлива. У ряді випадків чотирилапому пацієнту спочатку проводять курси опромінення та хіміотерапії, щоб зменшити розміри пухлини, і лише потім за справу приймаються хірурги.

Доповненням до основного лікування виступають антибіотики, знеболювальні препарати, препарати проти блювання, ліки при анемії та інше.

Прогнозування тривалості життя онкохворих собак

На питання скільки живуть тварини з раком, однозначної відповіді немає. Прогноз залежить від стадії захворювання, віку та статі тварини, правильності лікування та інших факторів.

В цілому можна сказати, що якщо лікування розпочато на першій стадії раку, то прогнози найсприятливіші. Хворим тваринам з другою та третьою стадіями повністю вилікуватися не вдасться. Ветеринари «дають» таким тваринкам від трьох місяців до трьох років життя.

Остання, четверта стадія вважається невиліковною. У таких випадках розробляється терапія для усунення больових симптомів, даються рекомендації щодо догляду за твариною. Термін життя у таких собак становить у середньому від кількох днів до кількох тижнів. Через те, що якість життя подібних пацієнтів вкрай низька, ветеринари часто пропонують гуманне присипання (евтаназію).

Чи можна знизити ризик раку для улюбленця?

Ризик появи онкології знижується за відсутності хронічних хвороб та своєчасному лікуванні звичайних захворювань. Стерилізація допомагає зменшити ймовірність появи раку в гормонально залежних органах.

У їжі та догляді за улюбленцем не слід використовувати канцерогенні речовини. Також не варто давати собаці гормональні препарати без лікарського призначення.

Враховуючи, що мутації можуть передаватися у спадок із генетичним матеріалом, заводчикам слід максимально уважно ставитися до розведення собак. З випадків необхідно виключати всіх особин, які є носіями онкологічного гена.

До профілактичних «протиракових» методів обов’язково належать і регулярні обстеження собаки у ветеринарній клініці, або за допомогою виклику ветеринара додому.